Повинна наголосити, що Ваше запитання є досить поверхневим, існує багато моментів, які слід уточнити.
Однак, виходячи із доступної мені інформації повідомляю наступне.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Будь-яке обвинувачення потребує доказування, і якщо доказова база достатня, Ви не будете притягатись до адмістративної відповідальності.
Якщо ж уже було винесено рішення суду, про визнання Вас винним у вчиненні адміністративного правопорушення, є можливість оскаржити таке рішення до апеляційного суду.
Для цього потрібно спершу написати апеляційну заяву, про те, що Ви маєте намір оскаржити рішення суду. Апеляційна заява на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Пізніше потрібно написати апеляційну скаргу, де Ви повинні описати, які саме факти доводять вашу невинність у вчиненні проступку. Термін для подачі апеляційної скарги становить двадцять днів з моменту подання апеляційної заяви.
У випадку виникнення додаткових запитань звертайтесь із запитаннями за адресою solowka@ukr.net
Для відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири Вам необхідне відповідне рішення місцевого суду.
Для цього Вам потрібно здійснити такі кроки.
1. Звернутися до житлово-експлуатаційної організації, в якої у віданні знаходиться Ваш будинок (це може бути ЖЕК, будуправління, ОСББ, чи інша організація) із заявою про те, щоб до Вашої квартири відрядили спеціалістів для написання акту про факт залиття квартири з вини сусіда і завдання Вам матеріальної шкоди.
2. Наступним кроком буде звернення до спеціалізованої експертної установи, яка займається оцінкою завданої шкоди (наприклад інститут судово-експертних досліджень при міністерстві юстиції, він є у кожному місті).
3. Працівники експертної установи завітають до Вас, аби скласти кошторис завданої шкоди. Складуть експертний висновок.
4. Із цим висновком і позовною заявою про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири Ви повинні звернутися до місцевого суду Вашого району.
Якщо у ході здійснення такої діяльності у Вас виникатимуть запитання звертайтесь безпосередньо за адресою solowka@ukr.net
Шановні мешканці
Харківського р-ну Київської області, на ваше запитання повідомляємо наступне
Земельний кодекс
передбачає наступний порядок приватизації земельних ділянок державної чи
комунальної власності/
Якщо земельну ділянку має намір приватизувати особа, яка не є користувачем
цієї ділянки, то для приватизації їй ОБОВ
ЯЗКОВО необхдне погодження землекористувача, тобто ваш дозвіл на
приватизацію. Тому, безперечно, ви дізнаєтесь про намір іншої особи
приватизувати вашу ділянку.
Однак, потрібно зазначити, що на сьогодні ситуація з приватизацією
земельних ділянок в Україні є досить складною. На жаль, безліч осіб намагаються
незаконно привласнити собі ділянки до яких не маютиь жодного відношення, використовуючи
при цьому різноманітні рейдерські схеми, які передбачити практично не можливо.
Для того, щоб уникнути такого негативного перебігу подій, радимо,
незважаючи на жодні відповіді представників Управління земельних ресурсів,
негайно розпочинати процедуру приватизації земельних ділянок.
Наступний порядок приватизації земель державної та комунальної власності
стане вам у нагоді.
1.Громадяни,
зацікавлені в одержанні безоплатно у власність
земельної ділянки із земель
державноїабокомунальноївласності
будівництваіндивідуальнихгаражів)та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються
графічні
матеріали,наяких зазначено бажане місце розташування земельної
ділянки,
3. Відповідний орган розглядає клопотання у
місячний строк і або дає дозвіл на
розробку проекту відведення земельної діялянки, або выдмовляє у наданні такого дозволу.
ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ МОЖЕ БУТИ ЛИШЕ
невідповідність місця розташування
об'єктавимогам
законів,прийнятихвідповіднодо них нормативно-правових актів,
населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку
4.Якщо вам було надано
дозвіл, ви повинні домовитися з організацією, яка має відповідну ліцензію, про
виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Строки і ціна
такої роботи обумовлюються в договорі.
5.Розробленийпроектземлеустрою щодо відведення земельної
Дочь (17 лет) должна родить в ближайшее время, но у нее нет еще паспорта Украины т.к. она родилась в России, то оформление гражданства и паспорта займет длительное время, и получит его после рождения ребенка.
Вопрос: В законодательстве указано - "Документы необходимо подать в течении 6 месяцев с момента рождения ребенка. Иначе Вы рискуете остаться без помощи."
Что необходимо будет предпринять (если получение паспорта затянется более 6 месяцев), что бы не потерять одноразовую помощь в связи с рождением ребенка?
Заранее благодарим.
Шановна п. Ольга! Дякуємо Вам за запитання. У відповідь можемо повідомити наступне.
Кабінетом Міністрів прийнято Порядок призначення допомоги по народженню дитини. Зокрема, перелік документів, які необхідно подати для призначення і виплати допомоги, а саме :
1 .Для початку слід пред явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. 2.заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
3. копія свідоцтва про народження дитини;
4. витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для призначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.
Що маємо на увазі, коли говоримо про документи, що посвідчують особу? ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ВИКОНАВЧИХ КОМІТЕТІВ СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ передбачає наступний перелік документів, що посвідчують особу:
"Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, свідоцтво про народження неповнолітніх, які не досягли 16 років, посвідчення водія, посвідчення, видане за місцем роботи громадянина, довідка про звільнення з місць позбавлення волі та ін.)."
Отже, виходячи з всього вище викладеного, для того щоб вашій донці призначили і виплатили одноразову допомогу по народженню дитини, їй перш за все потрібний дозвіл на перебування в Україні( підтвердження того, що вона тут проживає на законних підставах), а це набагато простіше ніж отримати громадянство. Цим підтвердженням є посвідка на проживання в Україні, вона і буде документом, що посвідчує особу. З такою посвідкою і згаданим списком інших документів Вашій донці слід звернутися до органів соціального захисту населення за місцем проживання.
Раджу Вам до соцзахисту звернутися зараз. Якщо у Вас виникнуть якісь труднощі при реалізації цього методу, зверніться до мене повторно і детально розкажіть відповідь працівників управління. Однак наголошую, запропонований метод абсолютно відповідає чинному законодавству, окрім цього йде мова не виплату коштів для доньки, а про виплату допомоги для догляду за дитиною, яка стане громадянином України одразу після народження (ЗУ "Про громадянство")
Зважаючи соціальну політику
України Ваше запитання дійсно є дуже доречним, оскільки торкається не однієї
людини, а декількох тисяч осіб, які проживають на території нашої країни і
мають певні фізичні вади. На жаль, влада ще не повернулася обличчям до людей у
інвалідному візку. Яким є загальне ставлення до потреб інвалідів, можна судити
з того, що в приміщеннях більшості обласних управлінь соціального захисту
населення, управлінь праці та зайнятості райдержадміністрацій і виконавчих
комітетів рад відсутні навіть пандуси, інші пристосування, що допомагають
інвалідові пересуватися, продовжують здаватися в експлуатацію житлові і
побутові об’єкти, випускатися транспортні засоби тощо без спеціального
обладнання для користування інвалідами
Робота, пов язана з захистом
основних соціальних прав інвалідів є клопіткою і потребує багато часу. Саме
тому, звернення лише до одного органу державної влади, жодного результату не
принесе. Тому, у такому випадку, слід налаштуватися на довгу і виснажливу
роботу, а також залучитися підтримкою активної громадськості.
Ми, як юристи, маємо можливість
надати інформацію виключно про основи забезпечення прав інвалідів, а також про
державні структури, до компетенції яких входять питання щодо соціального
захисту інвалідів.
Перш за все, доводимо до Вашого відома, що Україною було ратифіковано Резолюцію ООН про стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів. Саме це стало причиною прийняття на основі цього інших нормативних документів за такою ж тематикою. Зокрема, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»таПостанови КМУвід 29 липня 2009 року «Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки "Безбар'єрна Україна". Саме на ці нормативно-правові акти Ви можете посилатись призверненні до уповноважених органів державної влади.
Державнеуправліннявгалузізабезпечення соціальноїзахищеності інвалідів здійснюється
центральним органом виконавчоївладизпитаньпрацітасоціальноїполітики(01001, м.
Київ-01, вул. Еспланадна, 8/10), Міністерствомохорониздоров'яУкраїни( вул. Грушевського 7, м.
Київ, 01021) .таорганамимісцевого самоврядування. Також Ви можете
звернутись до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (01008, м.Київ, вул.Інститутська, 21/8).
Однак, перед тим як звертатися до зазначаних органів, Вам слід чітко
описати свої вимоги і побажання, лише тоді можна отримати чітку і конструктивну
відповідь. При зверненні слід посилатись на норми Закону України «Про звернення
громадян», а також на нормативні акти пререраховані вище. Відповідь Ви
отримаєте протягом одного місяця.
Безперечно, одне таке звернення достатнього результату не принесе, тому Вам
слід залучитися підтримкою громадськості, а також, можливо, буде необхідність
звернутися за захистом до суду. Серед громадських організацій,
які зможуть Вам допомогти, можемо дати інформацію про такі:
1) Департамент
захисту прав інвалідів Міжнародного комітету захисту прав людини
2)Союз організацій
інвалідів України (СОІУ) - м.Київ, вул.Нижній Вал, 23-Д
3)Український
фонд "Реабілітація інвалідів"-м.Київ, пр.Науки, 6.22, кв.37
4)Український
Фонд соціальної реабілітації інвалідів та допомоги малозабезпеченим верствам
населення "Віра"-м.Київ, вул.Голосіївська, 7,
гот.'Театральний", к. 847
Ваше запитання
отримали, на що даємо наступну відповідь.
Порядок звернення стягнення на майно боржника відбувається відповідно до
норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження»
Відповідно до
цього Закону звернення стягненнянамайно боржника полягає в його
арешті (описі), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення, впершучергу, звертається на кошти боржника в гривнях та
іноземній валюті,інші цінності,в тому числі кошти на рахунках тавкладахборжникав
установахбанківтаінших кредитних
організаціях,на рахунки в
цінних паперах у
депозитаріях цінних паперів.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей,достатніх длязадоволеннявимогстягувача, стягнення звертається також на належне
боржникові інше майно (окрім соціальних
виплат, стипендій тощо).
У першу чергу стягнення звертається
на вільне від застави (не заставлене) майно, якщо ж такого майна не достатньо,
то примусовому стягненню підлягає і заставлене майно.
Під час проведення опису Ви, як боржник
маєте, право зазначити тівиди
майна або предмети,
на які слід звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавецьзобов'язанийзадовольнитиваші вимоги,якщовонинепорушуютьінтересівстягувачаіне ускладнюють виконання
рішення.
Пам ятайте!!!
1.Для
початку Вам повинні були надіслати копію постанови про відкриття виконавчого
провадження і запропонувати добровільно сплатити борг.
2.При
здійсненні арешту, опису або вилучення майна, Вам повинні пред явити виконавчий
документ, який надає право проводити такі дії.
Доброго дня! Допоможіть будь ласка консультацією. Мене ознайомили з наказом, що через два місяці переведуть на 0,5 оклада в звязку з істотною зміною умов праці, а саме зменшенням обсягу робіт. Чи має керівництво по спливі тих двох місяців знову ознайомлювати мене з наказом про переведення на 0,5 ставки. Якщо я не погоджусь, то чи вони мають мене скоротити і чи при скороченні крім розрахункових виплатити компенсацію у розмірі середньомісячного окладу.
Наперед вдячний за пораду.
Доброго дня, Олег!
Дякуємо за запитання, на нього відповідаємо наступне.
Під зміною істотних умов праці розуміють зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу тощо. Про таку зміну роботодавець зобов язаний повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці.
На жаль, п. Олеже, законодавством не передбачено конкретної форми такого повідомлення, а тому варіант виконаний вашим роботодавцем вважається цілком прийнятним і таким, який відповідає вимогам чинного законодавства. А тому ще раз повідомляти Вас роботодавець не повинен.
Якщо Ви не згодні на продовження роботи з новими умовами, то трудовий договір припиняється на підставі відмови працівника від продовження роботи у зв язку із змінами істотних умов праці (п.6 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України).
Відповідно така обставина буде вважатися не скороченням штату працівників. а припиненням трудового договору. Саме тому виплата компенсацій, у цьому випадку, не передбачена.
Однак, наголошуємо на тому, що роботодавець повинен мати письмове підтвердження вашої відмови працювати за нових умов. Підтвердження може бути у вигляді Вашої заяви про ознайомлення із наказом про зміну істотних умов праці, а також про відмову продовжувати трудові відносини за таких змін.
З працевлаштуванням студентки проблем не було. Вона влаштувалась прибиральницею. Проте проблеми виникають тепер. Мотивують, що працювати має 8 год. Повний робочий день. На ставку прибиральниці підлягає 500м/2 площі. Все це вона прибирає за менший період часу.якщо працювати на(0,5ставки), відповідно і площа для прибирання має бути (250м/2).Площу для прибирання не зменшують, проте вимагають щоб вона працювала у першій половині дня, хоч у законі написано, що працедавець має створити такі умови для працюючого студента, щоб він міг без перешкод відвідувати заняття. Допоможіть мені у такому питанні. І ще запитання.Яка додаткова відпустка може бути у студента денної форми навчання, якщо вона навчається на останньому курсі.(у неї держ.екзамени)? У законі про відпустки конкретно написано тільки про студентів заочної і вечірньої форми навчання. Завчасно дякую.
Шановна п. Валентино!
1. Обов язок роботодавця створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням, на жаль не може розглядатися як норма прямої дії. Що це означає? Згадана норма має рекомендаційний характер. Однак, коли виникає реальна потреба працівника-студента скористатись таким правом, він може зробити це написавши заяву з проханням до роботодавця включити в умови договору пункт про створення необхідних умов для поєднання роботи з навчанням. Якщо в дійсному трудовому договорі така умова не передбачена, а робочий час встановлено як повний робочий день, то скористатись цією нормою неможливо.
2. Законм України "Про відпустки" не згадується про працівників денної форми навчання, через те, що теоретично неможливо, щоб така категорія осіб працювала без відриву від виробництва.
Однак, Кодексом законів про працю передбачено натупне (ст. 218). Працівникам, які навчаються на останніх курсах у ВНЗ протягом десяти учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту або складання державних іспитів надається щотижнево один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою 50 % одержуваної заробітної плати (це при шестиденному робочому тижні), при п ятиденному вільні від роботи дні надаються в залежності від тривалості робочої зміни.
Інших додаткових відпусток для студентів денної форми навчання законодавством не передбачено.
Добрый день! Я подаю исковое заявление в суд о взыскании алиментов, но в пункте о размере алиментов у меня возникли трудности с составлением. Правильной ли будет такая трактовка и будет ли она приемлема для искового заявления: "Стягнути з відповідача ... на мою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ... у визначеному судом розмірі частки всіх видів доходу відповідача або у твердій грошовій валюті, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини." Или обязательно нужно указать размер доли или сумму? Просто ответчик говорит, что его зарплата 650 грн и плюс у него еще 2 детей. Так что я не знаю, как все составить, чтоб не попасть впросак. Как будет верно и как поступить? С уважением, Елена.
Шановна Олено!
Річ у тому, що виплата аліментів у твердій грошовій сумі призначається лише тоді, коли відповідач має нерегулярний або мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі (у вигляді речей, предметів побуту, продуктів тощо), а також за інших обставин, які мають істотне значення. Окрім цього, виплати у твердій грошовій сумі підлягають індексації (ст. 184 Сімейного кодексу), тобто, оскільки навряд чи ваш колишній чоловік рахуватиме кожного разу індекс інфляції, то вам прийдеться повторно приблизно що півроку подавати позов про виплату суми індексації, яку відповідач добровільно не сплатив.
У будь-якому випадку, чи то при виплаті у вигляді частки доходу, чи у твердій грошовій сумі, судом буде враховуватись матеріальне становище відповідача. а тому не варта розраховувати на, що вид виплати аліментів вплине на їх розміри.
Володимир Доброго дня Як різниця для працівника при звільненні із роботи по статті 36\1 чи 40\1. На яку компенсацію від працедавця може розраховувати працівник і які подальші виплати можуть бути після реєстрації на біржі праці
Шановний п. Володимир!
Річ у тому, що ч.1 ст. 40 КЗпП містить вісім пунктів, кожен з яких пердбачає різні наслідки для звільненого працівника. Зокрема, звільнення за ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадках звільнення у випадках зміни в організації виробництва і праці, реорганізації чи ліквідації підприємства, або скорочення чисельності працівників; виявлення невідповідності працівника займаній посаді; систематичного невиконання працівником своїх обов язків; прогулу; поява на роботі в неверезому стані; вчинення розкрадання; поновлення працівника, який раніше виконував цю роботу; нез явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців.
ч. 1 ст. 36 КЗпП пердбачає звільнення за взаємною згодою працівника і роботодавця.
Зважаючи на це, просимо уточнити про який саме пункт ч.1 ст. 40 КЗпП йде мова.
скажіть будь-ласка чи мають рівні права на приватизовану квартиру люди які в ній приписані і чи може людина яка колись отримала квартиру оформити право власності на когось одного?
Шановна п. Ліліє!
Право власності на квартиру належить виключно тим особам, які вказані власниками у свідоцтві про право власності (акті). Реєстрація за місцем прживання у такій квартирі не є підставою для визнання права власності і не дає права зареєстрованій особі володіти, користуватися чи розпоряджатися квартирою.
Нюансом є той випадок, коли у цій квартирі зареєстрована неповнолітня особа, це, у разі відчуження (продажу, обміну, дарування тощо) квартири, створить власнику клопіт, оскільки для здійснення таких дій йому буде необхідний дозвіл органу опіки і піклування.
Просто "оформити" право власності не можливо. Для цього необхідна правова підстава - договір, спадкування тощо. Для того щоб змінити власника квартири, тобто відчужувати майно (купівля, продаж, дарування, тощо) може виключно особа, яка є власником такого майна, у Вашому випадку - вказана у свідоцтві про право власності на квартиру.
Відповідно до п.2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, виправлення в державних актах не допускаються.
Для того, щоб внести зміни у державний акт, потрібно звернутись до суду у порядку окремого провадження щодо встановлення факту помилки. Підтверджуюче рішення суду буде підставою для внесення змін у відповідний документ.
Роман (24.06.2010 12.01.20) E-mail Добрый день!Я работаю юристом в навчальном учереждении.Меня выбрали головою комисии по трудовым спорам.Я представляю интересы организации.ст 228 КзПП Украины говорит о том, что руководитель может обжаловать ришение КТС.Вопрос такой: Может ли юрист,который представляет интересы организации быть головою КТС? В случае принятия КТС ришения в пользу работника,и обжалования в суде этого ришения со стороны Руководства, кто тогда будет представлять интересы (организации),если юрист который является головою КТС и члены комисии приняли решения в пользу работника? Может ли юрист быть членом КТС?
Заранее благодарен!
Стосовно Вашого запитання повідомляємо наступне.
Відповідно до ст. 223 КЗпП України порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії визначається загальними зборами (конференцією) членів трудового колективу.
Обмежень щодо членства чинне законодавство не передбачає.
При оскарженні рішень КТС роботодавець висловлює власну позицію, а не позицію підприємства, установи чи організації. Якщо згідно з трудовим договором Ви не зобов язані пердставляти інтереси роботодавця приватно, то таке членство можливе.
Однак, оскаржувати рішення КТС може і уповноважений роботодавцем орган. Якщо Ви, як юрист підприємства, уповноважені на таке представництво, то слід говорити про конфлікт інтересів і неможливість членства у КТС.
Коля (Сьогодні 19.12.02) E-mail Доброго дня в мене неповнолiтня дочка вийшла замiж(17 рокiв) i вона вже родила дитину (9 мiсяцiв).Скажiть будь ласка до якого часу я повинен платити елiменти.
Шановний п. Миколо!
Відповідно до ст. 34 Цивільного кодексу України повнолітньою є особа, яка досягла 18 років.
А у ст. 180 Сімейного кодексу вказано, що батьки зобов язані утримувати своїх дітей додосягнення ними повноліття. Задаючи це питання, Ви очевидно переплутали випадки настання повної цивільної дієздатності (при одруженні чи народженні дитини) з повноліттям. Оскільки Сімейний кодекс не передбачає випадків виплати аліментів при досягненні повної цивільної дієздатності (заміжжя, народження дитини), то обов язок виплати аліментів залишається за вами.
Однак, Стаття 188 описує випадки звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину
1. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
2. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Отже, якщо у судовому порядку Ви доведете що дохід Вашої доньки значно перевищує Ваш, можливе рішення про звільнення від сплати аліментів, також можна просити про зменшення суми аліментних виплат.
Іра (Вчора 19.58.27) E-mail Доброго дня. Місяць тому я закінчила університет і отримала диплом спеціаліста. Але на даний час я не буду шукати роботу, бо пів року тому народила дитину і займаюсь її доглядом. Скажіть будь-ласка, чи переривається мій стаж після інституту, чи потрібно мені стати на біржу? Чи просто так три роки сидіти вдома? Буду дуже вдячна за відповідь.
Шановна п. Ірино
Якщо Ви належним чином оформили відпустку по догляду за дитиною до 3ьох років, то, відповідно до ст. 181 Кодексу законів про працю, період перебування у відпустці зараховується до як загального так і безперервного стажу роботи, а також до стажу роботи за спеціалністю.
Якщо Ви зареєструєтесь у службі зайнятості населення, то не зможете отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Петро (07.08.2010 16.57.46) E-mail Добрий день. Приватизація ділянки біля особистого будинку(ОЖБ) біля хати сусідка не хоче підписати приватизацію через мій заїзд, вона має свій акт приватизації і вона має свій виїзд на дорогу. Голова сільської ради сказав що збоку сільської ради перешкод не буде. На виконкомі сільської ради мені затвердили 5 метрів заїзду. Після цього я взявся за приватизацію, оплатив організації, вони виїхали та зробили обмір землі. Вчора забераю кадастрові плани, вони мені дають ці плани, і говорять що в них була моя сусідка і говорила що вона мені не підпише приватизацію разом із заїздом, а підпише тільки без заїзду, тому вони мені дають 2 варіанти з заїздом та без. На малюнку 2 кадастровий план без заїзду, на малюнку 3 із заїздом.Ще також цей заїзд є тільки до мого будинку, фактично ним ористуюсь тільки я, всі кругом сусіди мають свої виїзди на дорогу. Допоможіть мені чи є якісь варіанти зробити ту приватизацію із заїздом.
п. Петро!
Дякуємо за Ваше питання, на яке даєм наступну відповідь.
Відповідно до ч.1 ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння у встановленні твердих меж.
Власники та землекорисувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на зелю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91,96, 103 Земельного кодексу України)
Наскільки стало зрозуміло із Вашого повідомлення, сусід має намір безпідставно відмовити Вам у підписанні межі земельної ділянки, яку Ви бажаєте отримаи у власність.
Коли така відмова стане реальною ви маєте можливість звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів у такі органи.
Згідно із ч.3 ст. 158 ЗК України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів, щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності та користування громадян та додержання громадянами правил добросусідства. (Як правило такий орган має назву Комісія з питань землекористування.
Однак, слід зазначити, що рішення такої комісії носить рекомендативний характер, а не загальнообов язковий, тому, на нашу думку, Вам слід звернутися до суду із позовом про усунення перешкод щодо приватизації земельної ділянки та узгодженні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
Підкажіть будь-ласка, чи потрібно пенсіонеру-підприємцю сплачувати страховий внесок в пенсійний фонд України? Якщо так, то на основі чого?
Шановна п. Наталіє! На Ваше питання відповідаєм наступне. Згідно зі ст. 15 Закону України "Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є фізичні особи - суб єкти підприємницької діяльності (не зважаючи на те, досягнули вони пенсійного віку чи ні). Таким чином, пенсіонери, які отримують пенсію за віком і продовжують працювати, повинні за законом сплачувати внески на пенсійне страхування.
Наталья (17.09.2010 12.28.53) E-mail Підскажіть будьласка. Згідно ЗУ "Про основні засадидержавного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ст. 6 Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю). Судячи з цієї статті СЕС немає права проводити позапланові перевірки за дорученням МОЗ чи інших органів державної влади та місцевого самоврядування навіть при ускладненні санітарної та епідемічної ситуації, коли іде розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій. Можливо є якісь постанови чи накази які моглиб дозволити СЕС проводити перевірку за дорученнями?
Із вказаної статті Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності аж ніяк не випливає написане Вами твердження.
Спеціальними (тобто головними) у цій сфері такі законодавчі акти як Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" і Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
Саме цими нормативними документами слід керуватися у Вашому випадку. ч. 3 ст. 39 ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" встановлює, що державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян." Ідентичний припис міститься у п.9 Положення "Про державний санітарно-епідеміологічний нагляд".
Окрім цього, це ж Положення передбачає, що позапланові обстеження та перевірка проводиться за рішенням головного санітарного лікаря або його заступників.
З чого випливає, що для проведення позапланових перевірок жодних доручень СЕС не потрібно.